Організація дистанційної роботи з учнями в умовах карантину
Карантинні заходи обмежують дитину в «живому» спілкуванні, звичному для себе способі життя. Але найвагомішою проблемою є обмеження рухової активності. Це найбільше відчуває організм дитини, який потребує постійної динаміки, впливу ультрафіолетових променів, свіжого повітря тощо. Все це в комплексі ставить завдання знаходити дієві шляхи у вирішенні складних питань дистанційного навчання.
Під час карантину ефективним буде проведення учнями самостійних занять фізичними вправами. Вони нададуть можливість оволодіти цілим рядом рухових умінь та навичок, розширити діапазон рухових дій. До основних форм самостійних занять відносять:
− ранкову гігієнічну гімнастику;
− фізичні вправи протягом дня;
Ранкова гігієнічна гімнастика входить в розпорядок дня після пробудження від сну. В комплекс слід включати вправи для всіх груп м'язів, вправи на гнучкість і дихальні вправи. Не рекомендується виконувати вправи статичного характеру, зі значними обтяженнями, на витривалість (наприклад, тривалий біг до втоми).
Кожну вправу слід починати в повільному темпі й з невеликою амплітудою рухів з поступовим її збільшенням. Ранкова гігієнічна гімнастика може поєднуватися з самомасажем і загартовуванням організму. Відразу ж після виконання комплексу вправ рекомендується зробити самомасаж основних м'язових груп ніг, тулуба, рук і виконати водні процедури з урахуванням правил і принципів загартовування.
Фізичні вправи протягом дня забезпечують попередження стомлення, сприяють підтримці працездатності тощо. Вправи рекомендуємо виконувати в перервах між заняттями. Зазвичай це прості загально-розвивальні вправи (нахили, повороти, кругові рухи голови, кругові рухи в плечових, ліктьових суглобах тощо).
Під час самостійних занять фізичними вправами всім учням необхідно слідкувати за самопочуттям. У разі виникнення симптомів простудних захворювань заняття потрібно негайно припинити, повідомити про погіршення самопочуття батькам і звернутися до закладу охорони здоров’я.
Пропозиції учням для організації змістовного дозвілля
під час карантину
1.Читання цікавих книжок та журналів. Чарівна скарбничка казок. Казки, легенди та байки, легенди для дітей українською мовою http://skarbnu4ka.com/
2. Перегляд народних казок. Літературні казки. Казки у віршах. Легенди. Аудіоказки. Відеоказки. https://jmil.com.ua/2020-1
3. Огляд дитячої літератури на каналі YouTube. Відеоблог Всі Книги на каналі YouTube https://bitly.su/GFWizlr.
4. Ведення читацького записника. Важливо використовувати при цьому творчий підхід: ілюструвати події чи зображувати героїв твору; придумувати
власну кінцівку чи змінювати сюжет.
5. Створення власного лепбука, книжки. https://uk.etcetera.media/lepbukyak- zrobiti-svoyimi-rukami-i-de-skachatishabloni.html
6. Творчі заняття (аплікації, вишивки, виготовлення ляльок-мотанок, вироби з паперу, тканини, глини).
7. Суттєвою допомогою в процесі дистанційної підтримки освітнього процесупід час карантину можуть бути фонди віртуальних інтернет бібліотек
www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського
www.chl.kiev.ua/ – Національна бібліотека України для дітей
exlibris.org.ua – українська електронна бібліотека: історія, публіцистика,
художня література
http://www.nplu.org – веб-сайт Національної парламентської бібліотеки України
https://old.uinp.gov.ua/ebooks – електронні видання Українського інституту
національної пам’яті.
Особливості надання психологічної допомоги
в умовах пандемії та карантину
Пандемія змінює світ і змінює формати роботи психологічної спільноти. Введення (послаблення і майбутня відміна) карантинних обмежень, самоізоляція одинаків і родин породжують нові психологічні феномени і тенденції. Розгортаються дистанційні психологічні дослідження, змінюється система освіти, запроваджуються медіа-опосередковані форми праці, – все це нові контексти, які потребують рефлексії, осмислення і пошуку обґрунтованих відповідей.
Науковці вказують на небезпеку пролонгованого ефекту від стресу, пов’язаного з карантином й пандемією. За часів кризи та невизначеності нормально концентруватися на найважливіших речах і перемикатись у режим «виживання», кажуть психотерапевти. Але такий режим доволі виснажливий для психіки, особливо якщо він не має визначеної дати закінчення.
Дослідження громадських організацій показують, що під час жорсткого карантину люди переживали підвищений стрес через страх за близьких, втрату доходу, домашнє навантаження та брак особистого простору. З послабленням карантину частина подразників втратила актуальність, але з’являються нові виклики. До того ж, за словами фахівців, віддалені наслідки для багатьох можуть початися, коли режим «виживання» вимкнеться і настане «розплата» за його використання.
Українські дослідники відзначають такі особистісні відповіді населення на пандемію та карантин:
- образа (на коронавірус, уряд, соціальні служби, на весь світ);
- агресія та роздратування (до уряду, соціальних служб, лікувальних закладів,
самого себе);
- небажання повертатися в колектив, до колишнього розпорядку дня, до робочого графіка в офісі;
- зловживання алкогольними та лікарськими засобами, іпохондрія;
- розчарування у собі, знижена самооцінка;
- закритість і недовіра до інших, підвищена чутливість до соціальної дистанції, страх перед соціальними контактами;
- перепади настрою і неможливість на них вплинути (наприклад, апатія та пригніченість, а потім збудженість та схвильованість);
- прагнення поділитися і обговорити свій і чужий досвід перебування в карантині;
- залежність від новин;
- відчуття безпорадності та пасивність, втрата автономності, регрес в дитяче Я, втрата суб’єктності («Це не я приймаю рішення у своєму житті. Це хтось інший вирішує за мене»);
- порушення професійної та особистісної ідентичності (зв'язку особистості із
соціумом, ототожнення людиною себе з певною суспільною групою), поява неадекватних амбіцій, надмірних запитів до суспільства, очікування легкого життя;
- розгубленість (на рівні думок людина не може зосередитися і виконувати
розумові завдання, до яких звикла);
- втрата віри в родину або в сім'ю.
Фахівці психологічної служби мають пам’ятати, що в таких обставинах окрім відзначених психологічних труднощів можуть виникати: перитравмачний дистрес (ПД) як «емоційний та фізіологічний негативний стрес, пережитий під час або безпосередньо після травматичної події і може бути пов’язаний з ПТСР та іншими психологічними труднощами.
Вплив пандемії COVID-19 позначився й на звичних способах соціальної взаємодії, встановлюючи між людьми перешкоди для фізичної співприсутності, що стосується і особливостей надання психологічної допомоги. Під час карантину та й після, поки не завершилась пандемія, важливо дотримуватись фізичної відстані. Однак фізична дистанція не означає соціальної дистанції – соціального зв’язку і тісного спілкування з іншими.
Через пандемію COVID-19 фахівець психологічної служби і людина, яка потребує допомоги мають спілкуватись переважно за допомогою дистанційних форм зв’язку: телефонні та відеодзвінки (Skype, Zoom, Google Hangout, WeBex тощо), через соціальні мережі (Facebook), додатки для обміну повідомленнями та голосовими дзвінками (Viber, WhatsApp, Telegram, Messenger).
Для надання віддаленої першої психологічної допомоги потрібні такі навички: Три «П» – перевірити, прислухатись і поєднати. Перевірити – стосується оцінки поточної ситуацію абонента: Чи він/вона у безпеці? Які актуальні потреби не задоволені? Де він/вона вже шукали підтримки? Що вдалось? Що не вдалось? Де є труднощі? Які ризики залишити все як є? Що можна зробити? Як розбити на маленькі кроки це завдання? Які він/вона має емоційні реакції? Як можна ці реакції розуміти? Це нормально – реагувати гнівом, розчаруванням чи розгубленістю при переживанні негараздів.
Прислухатись – це зрозуміти як почати розмову, як представитись. В ході розмови слухати і звертати увагу на вимову абонента, хід розмови, а також слухати активно, використовуючи стверджуючі звуки: «ага… так… я вас чую... я тут, поряд… я чую, як ви стурбовані». Прислухатись це приймати почуття, не засуджувати. Визнання почуттів дозволяє «провітрити емоції, знизити їхню інтенсивність». Важливо створити почуття спокою і безпеки, використовуючи спокійний голос, повільну, але не загальмовану вимову. Якщо є зоровий відеоконтакт, то майте розслаблену уважну позу, підсилюйте своєю поведінкою почуття контролю. Заспокоювати може запитання про потреби та проблеми. Можна запитати «Чим я можу бути вам корисним?». Запропонувати допомогти знайти рішення для задоволення потреб та проблем.
Під час дзвінка використовуйте відкриті запитання (що, де, коли, хто), уникайте тлумачень і бажання налякати, щоб спонукати до дії. Поєднати: передбачає, що ви орієнтуєте абонента, де він/вона може знайти інформацію; як він/вона може знайти контакт з близькими людьми, як можна вирішити ті чи інші практичні проблеми, як звернутись до послуг. «Якщо ви зацікавлені, я можу надіслати вам інформацію про те, що робити, коли ви самі. Чи буде це для вас корисним? Я можу це зробити?».
Якщо абонент запитає, що робити, фахівець може сказати: «Я не впевнений, що можу відповісти на це питання для вас. Про що ви думаєте, коли треба прийняти це рішення?»
Планування віддаленої психологічної допомоги включає ряд етапів:
Слухання – встановити контакт, налагодити обмін, що складає основу довіри; виражати емпатію; нормалізувати емоції; встановити актуальні потреби. В ході розмови і встановлення контакту використовуйте активне слухання, стверджуючі звуки («угу»); сповільнюйтесь у розмові; демонструйте зацікавленість і увагу.
Перевірка – оцінювання через спостереження і слухання: визначити рівень стресу і залучити необхідні заходи для зняття напруги; оцінити ефективність надання віддаленої першої психологічної допомоги (ВППД); спостерігати за відновленням.
Координація – отримання безпосередньої допомоги чи, за необхідності, перенаправлення за додатковою допомогою; переконатися, що допомога була надана.
У наданні психологічної допомоги під час пандемії та карантину не завжди є можливість скористатися стандартизованими діагностичними методиками, а тим паче швидко порахувати їх результат. Іноді є сенс одразу перейти до надання першої психологічної допомоги або до кризових інтервенцій, у ході яких діагностична частина буде реалізова на вже у бесіді та в спостереженні за людиною. Іноді діагностичні методики можна провести трохи згодом. В деяких випадках доречним буде скористатися лише самооцінкою рівня стресу, запро понувавши людині оцінити рівень свого напруження, страху чи пригніченості від 0 до 10. Однак, коли діагностика є можливою, то можна використати методики, запропоновані колективом авторів Інституту соціальної і політичної психології НАПН України, у збірці, що викладена разом з бланками та ключами методик у відкритому доступі в мережі Інтернет.
Методика самооцінки емоційних станів А. Уессмана, Д. Рікса зручна, коротка методика, що оцінює ступінь інтенсивності переживань людини за шкалами 0-10: «Спокій – тривога», «Енергійність – втомленість», «Піднесеність – пригніченість», «Упевненість у собі – безпорадність»..
Якщо говорити про діагностику дітей, то найбільш діагностично змістовними є спостереження за грою дитини та опитування батьків, однак в умовах пандемії та карантину на перший план виступає саме другий спосіб.
Безкоштовні онлайн-ресурси для організації дистанційного навчання
Англійська мова
Навчання різних вікових груп: практичні ресурси, плани уроків тощо https://www.teachingenglish.org.uk/resources
Низка різноманітних коротких курсів для вчителів на FutureLearn https://www.teachingenglish.org.uk/training
Тематичний блог для вчителів: дистанційне навчання https://tinyurl.com/y8lesqzd
Путівник із дистанційного навчання
Публікація «Інновації в освіті: дистанційне навчання https://tinyurl.com/y8kqp5qz
Навчальний відео серіал Word on the street (рівень В1, В2) https://tinyurl.com/yc44nndh
Аудіо серіал Big City Small World (рівень В1)
Колекція ресурсів для розвитку мовленнєвих умінь https://learnenglish.britishcouncil.org/skills
Граматичний практикум
https://learnenglish.britishcouncil.org/grammar
Лексичний практикум
https://learnenglish.britishcouncil.org/vocabulary
Матеріали для сприймання на слух (рівні А2 – В1), плани уроків, формувальне оцінювання https://foliobooks.com.ua/ua-teachers-room
Безкоштовні ресурси для вчителів від видавництва: робочі аркуші, картки, аудіо записи, портфоліо та багато іншого
Дистанційне навчання (1 – 4 класи): Quick Minds
Дистанційне навчання (5 – 9 класи): Eyes Open
Дистанційне навчання – підготовка до складання Кебриджських екзаменів: Objective
Безкоштовний інтерактивний додаток, аудіо, додаткові ресурси, підручники, книги для вчителя та інше до курсу Quick Minds for Ukraine https://tinyurl.com/y77lj6me
Методичні поради, посилання на платформи для організації дистанційного навчання та інше: Quizlet https://tinyurl.com/y8yl7oel
Використання візуальних елементів https://tinyurl.com/y8gkyof9
Дія та взаємодія – важливі складники дистанційного навчання у початковій школі https://tinyurl.com/ybhj8jqs
Відеоуроки Smart Junior for Ukraine для учнів 1-3 класів https://tinyurl.com/ybdmk5qv
Німецька мова
Для учнів Дитячий Університет для дітей віком від 8 до 12 років, де вони мають можливість навчатися за трьома напрямами: людина, природа, техніка, а також вивчати німецьку мову https://tinyurl.com/y7p7w6sn
Онлайн-університет JuniorUni для учнів від 12 до 14 років https://tinyurl.com/yamzdemt
Безкоштовна комп'ютерна гра для учнів віком від 8 до 12 років, яка мотивує їх до вивчення іноземних мов, водночас, допомагає оцінити навчальні досягнення учнів https://tinyurl.com/ycfap3vw
Місто слів. Навчальний додаток для опанування лексики рівня A1/A2 https://tinyurl.com/h2tcz7w
10 навчальних розділів для опрацювання лексики та граматичних структур на повсякденні теми https://tinyurl.com/y9ne2nkk
Казки з усього світу https://tinyurl.com/y78hfalz
Безкоштовні вебінари для вчителів німецької мови від Goethe-Institut https://tinyurl.com/y8lbjfg6
Матеріали для навчання, цікаві ідеї для занять, актуальні теми з методики та дидактики німецької мови https://tinyurl.com/yba2l3c5
Онлайн платформа Goethe-Institut «Німецька в початковій школі»: добірка матеріалів, які можна використовувати, щоб зробити уроки веселими та різноманітними https://tinyurl.com/y9srcdx7
Проєкт «Lautstark»: різноманітні дидактичні матеріали до теми «Популярна музика із Німеччини» https://tinyurl.com/ycmrcrfd
Художні фільми або відеоролики для мотивації учнів у процесі навчання https://tinyurl.com/y7laq7l4